Дробнова Дар'я. Електронний зошит

  Фрагмент процедури для обчислення суми значень усіх елементів табличної величини :           s := 0;           for i := 1 to 10 do s := s + a[i];   Фрагмент процедури для знаходження кількості значень елементів табличної величини, що дорівнюють заданому числу:            k := 0;           for i := 1 to 10 do If a[i] = x Then k:= k+1;   Фрагмент процедури для визначення, чи є задане число серед значень елементів табличної величини :           f := false;           for i := 1 to 10 do           If a[i ] = x           Then begin                        f := true ; break ;                    end ;   Фрагмент процедури для визначення найбільшого значення серед елементів табличної величини:             max := a[1];            for i := 2 to 10 do If a[i] > max Then max := a[i];   Фрагмент процедури для визначення найбільшого і найменшого елементів у табличній величині, значення всіх елементів якої різні, їх номерів та перестановки цих значень місцями:            max :=

https://code.org/printcertificate/_1_9f87aa5883071e19e9e70b761ff025a2

  Упорядкований набір змінних одного типу називається табличною величиною , або одновимірним масивом .   Кожна змінна, що входить до табличної величини, називається її елементом . Ім'я елемента табличної величини складається з імені цієї табличної величини і порядкового номера цього елемента в табличній величині, який узято у квадратні дужки.   Якщо розглядати табличну величину зі 100 елементів дійсного типу, то в рядку var відповідна змінна a такого типу записується так: var a: array [1..100] of real . Імена елементів цієї табличної величини: a [1], a[2], a [3], ..., a [100]. Кожна із цих змінних матиме тип real .